Географічна карта - Ахмадабад (Ahmedabad)

Ахмадаба́д, Ахмедабад, Агмадабад (Ahmadabad, અમદાવાદ) — місто на заході Індії, найбільше місто та колишня столиця штату Гуджарат, населення 4,5 млн осіб (2001), центр сьомої за розміром міської агломерації в Індії з населенням 6,1 мільйонів осіб. Розміщене на берегах річки Сабарматі, місто є адміністративним центром Ахмадабадського району. У період між 1960 та 1970 роками Ахмадабад був столицею штату Гуджарат, після чого столицею став Гандінагар. Місто іноді називають Карнаваті на честь його попередника на цьому місці. Місто було засноване в 1411 році як нова столиця султанату Гуджарат і назване на честь султана Ахмад-шаха.

Британська адміністрація розквартирувала військовий контингент, модернізувала та розширила міську інфраструктуру. Незважаючи на те, що місто знаходилося у складі провінції Бомбей, Ахмадабад був найважливішим містом Гуджарату. У ньому розквітала текстильна промисловість, місто називалося «Манчестером Сходу». Місто було в авангарді боротьби за незалежність Індії. В першій половині 20 століття в ньому відбувалися акції громадянської непокори.

Зі створенням штату Гуджарат Ахмадабад перетворився з міста халуп і наметів на науково-освітній, комерційний і культурний центр штату з хмадерами, і торговими центрами.

Археологічні знахідки свідчать, що територія міста була заселена з XI століття, з виникнення міста Ашавал. У цей самий час, соланкийський керманич Анхилвара, Карандев I, вів успішну війну проти бхильського царя Ашавала. Незабаром після перемоги, Каранвед I заснував на місці Ашавалу місто Карнаваті на берегах Сабарматі на місці сучасного Ахмадабада. У XIII столітті місто і увесь Гуджарат перейшов під владу Делійського султанату.

У 1411 році Музаффаріди заснували Гуджаратський султанат. Згідно з традицією, султан Ахмад Шах проводив кампанію на берегах річки Сабарматі, й побачив, як кролик переслідує вівчарку, і це надихнуло султана настільки, що він вирішив заснувати свою столицю на цьому місці. У 1487 році, Махмуд Бегада, онук Ахмада Шаха, укріпив місто зовнішньою стіною довжиною 10 км з 12 брамами, 189 бастіонами і 6000 бійницями. Ахмадабад був під владою Музаффідов до 1573 року, коли останній султан Гуджарата, Музаффар II загинув в боротьбі з могольським султаном Акбаром Великим.

Під час Могольського правління, Ахмадабад став одним із жвавих торгових центрів імперії, спеціалізуючись на текстилі, експортуючи його аж до Європи. Султан Шах-Джахан провів велику частину свого життя в Ахмадабаді, підтримуючи будівництво Моті Шані Махав в районі Шахибауг. Армії маратхийських генералів Рагхунатха Рао і Дамаджі Гаєквада захопили місто, поклавши край могольському правлінню. Голод 1630 року і постійні сутички між арміями Пешва і Гаєквада знищили багато міських районів, що примусило велику частину населення залишити Ахмадабад.

Британська Ост-Індійська компанія узяла місто під свій контроль в 1818 році. Військовий контингент був розквартирований в 1824 р., а у 1858 було установлено міське правління. У 1864 р. залізниця зв'язала Ахмадабад і Бомбей, завдяки чому місто стало крупним залізничним вузлом між північною і південною частинами Індії. У XIX столітті місто наповнили мешканці сільської місцевості, що прийшли в Ахмадабад у пошуках роботи на текстильних фабриках.

Рух за Незалежність Індії пустив глибоке коріння в місті, коли Махатма Ганді організував дві з своїх резиденцій Кочраб Ашрам в 1915 і Сатяграха Ашрам в 1917, яким було призначено стати центрами індійського національного руху. Під час масових демонстрацій проти Закона Роулатта в 1919 р., робочі текстильних фабрик спалили 51 адміністративну будівлю по всьому місту на знак протесту проти спроби колоніальних властей розширити обмеження військового часу після Першої світової війни. У 20-і роки XX століття, текстильні робочі і вчителі продовжували виходити на страйки, вимагаючи цивільних прав, кращої зарплати і прийнятних умов роботи.

У 1930 р. Ганді організував «Солоний марш на Данді», а у 1942 р. почався загально індійський страйк, що вимагав негайної незалежності. В процесі розділу Британської Індії в 1947 році в місті прокотилася хвиля погромів між індусами і мусульманами. Ахмадабад став столицею тільки-но створеного штату Гуджарат шляхом дроблення провінції Бомбей 1 травня 1960. Протягом цього періоду, значна кількість освітніх і наукових інститутів були засновані в місті, зробивши його центром вищої освіти, науки і технології. У місто прийшли такі види промисловості як важка і хімічна. У подальші два десятиліття зростання було припинене через політичне напруження, викликане вимогами проти соціальної несправедливості і корупції. Унаслідок чого, у місті і околицях відбувалися міжкастові страйки.

26 січня 2001 руйнівний землетрус став причиною обвалення 50 багатоповерхових будівель, загинуло 752 чоловік, і завдав збитку міській інфраструктурі.